ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.33274/2079-4762-2024-55-1-98-106Ключові слова:
міжнародний діловий туризм, міжнародний бізнес, MICE-туризм, MICE-індустрія, туристична послуга, глобалізація, міжнародні відносиниАнотація
Мета. Метою статті є узагальнення та аналіз теоретичних засад міжнародного ділового туризму, а також визначення та дослідження базових тенденцій його розвитку.
Методи. Для досягнення окресленої мети використовувалися такі методи емпіричного та теоретичного дослідження як літературний огляд, теоретичне узагальнення (задля виявлення, збирання та аналізу сучасних досліджень, присвячених різноманітним аспектам розвитку міжнародного ділового туризму); компаративний аналіз, порівняння (для співставлення в'їзного туризму за цілями візиту в світі за різними досліджуваними періодами; для порівняння в'їзних потоків міжнародного ділового туризму за різними країнами світу; для аналізу в’їзного туризму за діловою та професійною метою подорожі у країнах Центральної/Східної Європи, виокремлення спільних та протилежних тенденцій); візуалізація даних (для наочного зображення та групування матеріалу).
Результати. Отримані результати дослідження дозволили: 1) дійти висновку, що обсяги ділового туризму у світі у співставних 2019 р. та 2021 р. не змінились та дорівнювали 11% у загальній кількості здійснених подорожей; 2) визначити на підставі компаративного аналізу обраних країн світу, що існує значне перевищення обсягів подорожей з особистою метою над подорожам з діловою та професійною метою по всім аналізованим країнам; 3) довести на підставі аналізу в’їзного туризму за діловою та професійною метою подорожі у країнах Центральної/Східної Європи (за класифікацією UN Tourism) за період 2016-2022 рр., що спільною тенденцією для усіх, за виключенням Угорщини, аналізованих країн є зменшення обсягів прибуттів за діловою та професійною метою за аналізований період; 4) встановити країн-лідерів Центральної/Східної Європи за обсягами прибуттів за діловою та професійною метою подорожі, серед яких Польща, Угорщина та Болгарія, а також з’ясувати, що найменша кількість подорожуючих припадає на Україну.
ISSN 