СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТУРИЗМУ: СТРАТЕГІЧНІ НАСТАНОВИ ТА ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ

Анотація

Мета. Метою статті є узагальнення та аналіз існуючих стратегічних настанов та сучасних практик управління сталим розвитком туризму, запропонованих міжнародними організаціями та асоціаціями.

Методи. Для досягнення мети використовувалися такі методи дослідження як літературний огляд, змістовий бібліометричний аналіз, візуалізація даних. Огляд звітів міжнародних туристичних організацій застосовувався задля виявлення, збирання та аналізу даних щодо сучасних стратегічні настанов та практик управління сталим розвитком туризму, а також їх критичної оцінки.

Результати. Узагальнено та проаналізовано ініціативи міжнародних туристичних організацій, із управління сталим розвитком туризму. Визначено, що найбільш системний підхід до обґрунтування стратегічних настанов щодо сталого розвитку туризму притаманний Світовій туристичній організації, яка здійснює свою діяльність за визначеною проблематикою за сьома напрямкам, а саме: підвищення енергоефективності та використання відновлюваної енергії в готелях; моніторинг сталого розвитку туризму на рівні дестинацій; ресурсноефективне використання в туризмі; спрощення туристичних подорожей; зупинення втрати біорізноманіття та сприяння збереженню і відновленню навколишнього середовища; боротьба зі зміною клімату; започаткування глобальної туристичної ініціативи в області пластику. Аналіз та узагальнення існуючих стратегічних настанов та сучасних практик управління сталим розвитком туризму, запропонованих міжнародними організаціями та асоціаціями, дозволяє дійти висновку, що оптимальні рекомендації щодо сталого розвитку туризму повинні: 1) бути націлені на оптимальне використання ресурсів навколишнього середовища; 2) поважати соціокультурну автентичність приймаючих громад; 3) забезпечувати життєздатні, довгострокові економічні операції, забезпечуючи соціально-економічні переваги для всіх зацікавлених сторін.