ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ У ХХІ СТОЛІТТІ

Анотація

Мета. Мета дослідження полягає у аналізі стану та особливостей тарифного регулюванні міжнародної торгівлі у ХХІ столітті.

Методи. У процесі дослідження використано такі методи та прийоми пізнання: аналіз і синтез, індукція та дедукція (для обґрунтування значення та ролі тарифного регулювання міжнародної та зовнішньої торгівлі в ХХІ столітті, визначення факторів, що впливають на розвиток міжнародної торгівлі), узагальнення та систематизація (для обґрунтування стану та особливостей розвитку тарифного регулювання міжнародної торгівлі в ХХІ столітті), аналізу рядів динаміки (для ідентифікації тенденцій та закономірностей тарифного регулювання міжнародної торгівлі в 2006-2022 рр.), графічний (для наочного представлення особливостей динаміки тарифів країн СОТ).

Результати. Установлено, що незважаючи на зміни, що відбуваються у міжнародній торгівлі в цілому, системі її регулювання зокрема тарифне регулювання продовжує залишатися основним санкціонованим засобом регулювання міжнародної та зовнішньої торгівлі. Визначено, що станом на 2022 рік міжнародна торгівля оцінюється у 30 трлн дол., у її структурі переважає торгівля товарами, зокрема промисловими товарами. Обґрунтовано, що одним із аспектів лібералізації торгівлі є зниження тарифів або їх повна елімінація. Установлено, що у 2006-2021 рр.: зниження тарифів відбувалося значно повільніше, ніж у 1996-2005 рр.; фіксувалося зниження середніх застосовуваних тарифів в країнах СОТ на всі групи товарів із 10,1% у 2006 році до 8,9% у 2021 році; тарифи на сільськогосподарську продукцію були значно вищими, ніж тарифи на несільськогосподарську продукцію (14,8% проти 8% у 2021 році відповідно); середні тарифи, що застосовувалися до всіх категорій товарів в розвинених країнах були значно нижче, ніж в країнах, що розвиваються, та найменш розвинених країнах; середні застосовані тарифи розвинених країн зменшилися на 1,7%, країн, що розвиваються – на 1,7%, найменш розвинених країн – на 1,2%; найвищі середні тарифи фіксувалися в країнах Африки та Америки, найнижчі – в країнах Європи; частка безмитних товарів за режиму найбільшого сприяння у країнах СОТ постійно збільшувалася; мало місце незначне, але стале зменшення частки тарифних піків, що являють собою тарифи, що перевищують 15 відсотків; кількість торговельних угод, зокрема угод про преференційну торгівлю, постійно зростала, угоди охоплювали не тільки торгівлю товарами, але й торгівлю послугами тощо. Ідентифіковано, що станом на 2022 рік, як свідчить проведений аналіз даних СОТ: більшість країн СОТ мають середній зв’язаний тариф, значення якого не перевищує 50%; ставки середніх зв’язаних тарифів суттєво варіюються за країнами СОТ та групами товарів; середні зв’язані тарифи більшість країн СОТ на сільськогосподарську продукцію варіюються в межах 20-59%, на несільськогосподарську продукцію – 10-39%; середні тарифи, що застосовуються на сільськогосподарську продукцію – 10-19%, несільськогосподарську продукцію – до 10%; продовжують фіксуватися суттєві розбіжності між середнім зв’язаним тарифом та середнім значенням тарифів, що застосовуються; у більшості країн СОТ у структурі тарифів переважають адвалерні митні тарифи; фіксується суттєві країнові відмінності у кількості зв’язаних ставок мита, що використовуються; у переважній більшості країн СОТ ставки мита у режимі найбільшого сприяння застосовуються до великої кількості товарів – кількість товарів, до яких застосовуються ставки мита у режимі найбільшого сприяння, варіюється в межах 5000-10000.