РАДИКАЛІЗАЦІЯ ТА ТЕРОРИЗМ ЯК ЗАГРОЗИ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ЄС

Анотація

Мета. Мета дослідження полягає в аналізі особливостей розвитку радикалізації та тероризму в ЄС у 2020-2023 рр. як загроз економічній безпеці, а також в ідентифікації та оцінці основних напрямів контртерористичних заходів та заходів, спрямованих на зниження рівня радикалізації ЄС.

Методи. У процесі дослідження використано такі методи та прийоми пізнання: аналіз і синтез, індукція та дедукція (для обґрунтування впливу тероризму та радикалізації на економічну безпеку, механізми зазначеного впливу); узагальнення та систематизація (для ідентифікації стану та особливостей еволюції контртерористичних заходів та заходів із дерадикалізації в ЄС у 2020-2023 рр.); аналіз рядів динаміки (для ідентифікації тенденцій, що притаманні тероризму та радикалізації в ЄС у 2020-2023 рр.), табличний (для наочного представлення динаміки терористичної загрози, радикалізації в ЄС та особливостей їх структури).

Результати. Обґрунтовано, що незважаючи на те, що збитки світової економіки від тероризму та радикалізації у 2020-2023 рр. становлять в середньому усього 0,085 % від збитків світової економіки від насильства, вплив тероризму та радикалізації виходить далеко за межі прямих економічних втрат, детермінує суттєві загрози та ризики світовій та національній безпеці через вплив на  ланцюги постачання; інфраструктуру; обсяги торгівлі; привабливість країн як туристичних дестинацій та об’єктів інвестування; довіру всередині громад і національних політичних інституцій; якість життя людей, щастя, здоров'я тощо. Установлено, що у 2020-2023 рр. у ЄС має місце складна та динамічна картина терористичної загрози, а також еволюція відповіді правоохоронних органів. Так, у 2020-2023 рр. у ЄС мають місце: 1) ескалація терористичної активності та її суттєві структурні зміни; 2) інертність пріоритетів правоохоронних органів, попри зміну ландшафту загроз; 3) географічна асиметрія терористичної загрози та потреба в адаптованих стратегіях; 4) висока ефективність судових систем під час розгляду справ, пов’язаних із тероризмом; 5) загальна ефективність багатовекторних та інституціоналізованих контртерористичних заходів та заходів із дерадикалізації в ЄС. Визначено, що подальші зусилля ЄС у напрямку боротьби з тероризмом та радикалізацією мають бути зосереджені не лише на «традиційних» транснаціональних загрозах, а й на ефективному реагуванні на зростання ендогенного екстремізму шляхом посилення превентивних заходів, удосконалення механізмів обміну інформацією та адаптації правоохоронних пріоритетів до змінюваної природи загроз, а також постійного моніторингу економічних наслідків тероризму.