ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Мета. Мета статті полягає у визначенні сутності маркетингового управління туристичним підприємством в умовах парадигми сталого розвитку, обгрунтуванні особливостей функціонування туристичних підприємств на основі активного запровадження управління маркетинговою діяльністю підприємства.

Методика. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, теорії управління, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених в галузі маркетингового управління. У досліджені використані методи, що забезпечують його логічну сутність – діалектичний метод наукового пізнання, метод системно-структурного аналізу, метод моделювання складних систем.

Результати. У статті авторами розглянуті питання маркетингових підходів до управління діяльністю туристичного підприємства в умовах парадигми сталого розвитку. Визначено, що система управління повинна мати маркетингову орієнтацію, яка дозволить стимулювати розробку стратегій переходу підприємств від застарілих форм і методів управління і господарювання до нових, науково-обґрунтованих ринкових методів, які передбачають маркетинговий підхід.

Визначено, що актуальним є розробка нової системи комплексного управління маркетинговою діяльністю, яка повинна визначати місію підприємства, які ресурси і в який період будуть необхідні туристичному підприємству для досягнення маркетингових цілей; яким чином досягнути найбільш ефективного використання залучених ресурсів.

Автори зауважують, що маркетингове управління туристичним підприємством потребує планування маркетингової діяльності, яка повинна мати комплексний характер та реалізацію корпоративного, локального та рівня структурного підрозділу. Розроблена авторами структурно-функціональна модель маркетингового управління туристичним підприємством в умовах парадигми сталого розвитку дає уявлення є системним об’єктом, що дозволяє виявити закономірності функціонування об’єкта і прослідкувати причино-наслідкові зв’язки між поведінкою системи та характером впливу, який здійснюється.